Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
загострений — [заго/стреинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
загострений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
цвях — (загострений стрижень); гвіздок (маленький); тибель (дерев яний кілочок); (в)ухналь (для кування коней); шпень (без головки); шпиль (довгий); шпилька (у шевській справі маленький дерев яний); ґонталь (ґонтовий); бретналь (для злежнів); дахналь… … Словник синонімів української мови
голка — и, ж. 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4) перев … Український тлумачний словник
гострий — I 1) (здатний колоти / різати); загострений (якому надано такої властивости); гостролезий (про знаряддя) 2) (звужений на кінці), загострений, гострокінцевий, гостроконечний Пор. шпилястий 1) 3) (з великою кількістю солі, прянощів, спецій),… … Словник синонімів української мови
агітфільм — у, ч. Політично загострений короткометражний фільм … Український тлумачний словник
вістря — я, с. 1) Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета. 2) Гострий, різальний бік якого небудь знаряддя; лезо. 3) перен. Найістотніша частина чогось, спрямована на боротьбу проти чогось. •• На ві/стрі ножа/ (бу/ти, знахо/дитися і т. ін … Український тлумачний словник
гостряк — а/, ч., розм. 1) Тонкий, загострений кінець чого небудь, яким колють. || Звужений кінець, верх чого небудь. 2) Гострий бік якого небудь знаряддя, ріжучий край його; лезо … Український тлумачний словник
двосічний — а, е. Загострений з обох боків … Український тлумачний словник
загостреність — ності, ж. Властивість і якість за знач. загострений 3 6) … Український тлумачний словник
